Гора Пивиха – найвища точка берега Дніпра на лівобережній Україні
Як доїхати до гори Пивиха
Гора Пивиха знаходиться між селом Максимівка і селищем Градизьк. Автомобілем доїхати проблем не буде, особливо зважаючи на те, що тепер майже в кожного є навігатор в телефоні.
Громадським транспортом теж дістатись сюди легко (з Кременчука чи Полтави, з Черкас дороги просто нема, один напрямок), хоча і доведеться пройтись. Найкращий варіант це доїхати до села Максимівка, а звідти стартувати. Прямий автобус туди ходить чи не кожну годину. Або в просто сісти на автобус до Градизька і вийти на повороті на Максимівку.
Ще можна вийти біля ринку в Градизьку і прямувати в сторону дитячого табору, а там вже недалеко до Пивихи.
Трохи історії
Гора Пивиха – пам’ятка природи. Геологічні утворення, у відслоненні – палеонтологічні залишки. Площа 5 га. Висота 169 м. У давнину тут існувало поселення Пива, що належало руським боярам Пивам. У 1489 король Польщі Казимир IV пожалував землі і різні угіддя, розташовані біля Пивихи київському Пустинно – Миколаївському монастиреві, ченці якого згодом заснували тут Пивгородський Миколаївський монастир.
На Пивисі були монастирські споруди, 2 церкви (18 ст.), ряд вітряків. У 19 ст. на горі стояла Миколаївська церква, оточена глибокими ярами та балками. На горі до 19 ст. у багатьох місцях були залишки насипів, валів стародавнього укріплення Городиської (градизької) фортеці, знаходили значну кількість паленої цегли. На краю південної частини насипу головної фортеці помітні були сліди камяного фундаменту, де, за переказами, колись стояла камяна башта, вірогідно, споруджена козаками для спостереження за рухом противника.
На початку 20 ст. було добре видно наколо гори величезну кількість давніх могил, курганів. Серед них – Бабичиха (тут в давнину стояла камяна баба), Лядовицька, або Лядська, Гайдамачка, Близнюки та ін., про які в народі годило чимало легенд. Тепер на горі розташований літній табір.
На Пивисі проводились археологічні обстеження, зокрема, 1923 – М.Я. Рудинським, 1958 – Д. Я. Телегіним. Виявлено пізньопалеолітні місцезнаходження (35 – 11 тис. р. тому) в ур. Скакалка; 2 поселення доби бронзи ( 2 – 1 тис. до н.е.); поселення доби енеоліту ( 4 – 3 тис. до н.е.), що дало назву “пивихинському типу” пам’яток; у відслоненнях знайдені вироби з кременю фіналу раннього палеоліту (150 – 35 тис. р. тому).
Джерело: Полтавщина, енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького)
Прогулянка вздовж гори Пивиха
Прогулянка почалась з села Максимівка, пройшовши все село вийшли до Дніпра.
Десь там видно інший берег і місто Світловодськ
Спускаємось до низу
На водосховищі вже підняли рівень води, тож берегова лінія вже не така широка, як ранньої весни, чи восени
Гора потрохи обсипається в Дніпро
Тут багато такої глини, вона мабуть таки має якісь лікувальні властивості. Глина фарбує воду у специфічний колір.
З гори тече малопомітний струмок, ранньої весни він мабуть був більш багатоводний.
Висоту берега можна оцінити по цьому фото
Був кінець квітня, надворі вже стояла спека, але вода була ще холодна, але це мене не зупинило.
До глибини йти довго, нагадало Азовське море.
Ще поки пусті пляжі
Пішли підніматись, щоб вийти в сторону Градизька.
Вийшли в центр Градизька, там сіли на маршрутку Черкаси – Харків і вже за 20 хв були в Кременчуці.
До речі в 5 – 7 липня тут буде проводитись Пивиха фест, деталі за посиланням
Більше подорожей Полтавщиною
Пирятин
Чорнухи: найменший райцентр Полтавщини
Міський сад Кременчука
Гора Пивиха
Крюків
Глибока Полтавщина: Дрижина Гребля, Марківка
Перегонівка
Кам’яні Потоки
Глибока Полтавщина
Кременчук
Тунель кохання
Опішне
Велосипедом околицями Полтави
Комендантівка
Диканька
Полтава. Кадетський корпус
Полтава
Кременчук: година в місті
