Зміст
Крюків, колись історичне містечко на Полтавщині, зараз же частина Кременчука. Саме тут знаходиться завод що робить вагони і потяги.
Крюків: історія
Крюків це історична територія в складі Крюківського району м. Кременчука. Заснований 1740 як село неподалік від Курукового озера, де 1625 була укладена угода між польським польним гетьманом С. Конєцпольським і козацькою старшиною, що її очолював М. Дорошенко. У 1745 в Крюкові налічувалось 162 двори, 486 жителів, у 1752 – 198 дворів, 394 ж. Крюківський шанець входив до складу Пандурського полку Нової Сербії. З 1764 Крюків – повітове місто Новорос. губ., з 1784 – Катеринослав. намісництва. 1796 віднесений до Кременчуцького повіту Малорос. губ., 1798 – знову до Новорос. губ. З 23.06 1803 посад Крюків підпорядковано Кременчуку, а 1817 включено до міста в складі Полтавської губернії. Сполучався Крюків з Кременчуком за допомогою парому, 1872 споруджено двоповерховий Крюківський міст, що зєднав лівобережну частину Харково – Миколаївської (тепер Південна) залізниці з її правобережною частиною.
З 1869 в Крюкові почали діяти Крюківські залізничні майстерні, реорганізовані на початку 70-х рр. 19 ст. у вагоноремонтні майстерні (тепер Крюківський вагонобудівний завод). З 18 ст. в К. містилися склади лісу, солі та ін. З того часу в посаді існували інтендантські склади. За переписом 1910 в посаді – 1142 двори, 5606 ж. На цей час із великих підприємств діяли також 2 парових млини, тартак. З 19 ст. поблизу існують каменоломні. Ну а далі Жовтневий переворот, війна, радянське життя …
Прогулянка містом
Як добре що є BlaBlaCar – якісь дві години і я вже на місці. Не треба трястись в автобусах, чи то переплачувати в 2 раз в маршртукахю Кременчук зустрічає симпатичними балконами.
І не любов’ю до Степана Андрійовича
На центральній вулиці Приходька ще збереглися старі будівлі.
Вранішня містечковість
Колишній будинок купця 1-ї гільдії Г. Чуркіна побудований в 1902 році. Колись там був банк Аваль, зараз же будинок продається
Роки тут зупинились
На районі знаходиться станція Крюків на Дніпрі, де зупиняється лиш один потяг Харків – Херсон/ Херсон – Харків і приміські. Колись ще ім. Т. Шевченка – Харків зупинявся, зараз чогось відмінили по цій станції зупинку. Також в межах правобережної частини міста є зупинка Вагонозавод
Симпатичний будиночок поруч із станцією, це будинок Юних техніків, а раніше приймальний покій Харківсько-Миколаївської залізниці. Побудований очевидно до 1917 року.
Не може не привернути увагу палац культури імені Івана Федоровича Котлова, який є пам’яткою архітектури. Побудований в 1925 – 1927 роках.
Будинок знаходиться по вулиці Приходька поруч з парком.
Автор проекту уродженець Кременчука Ф. Мазуленко. Палац збудовано в стилі українського модерну з використанням елементів української народної архітектури.
Всередині клубу є фойє, вестибюль, зал для глядачів на 800 місць з амфітеатром, балконом і клубної, де розташовувалися кімнати для гурткової роботи та бібліотека на 8 тис. томів з читальним залом. Стіни і стелі клубу розписані в національному українському стилі
Клуб названо на честь кременчуцького комуніста-революціонера Івана Федоровича Котлова (1874 — 1919 рр.), який у 1900 — 1916 рр. працював малярем у Крюківських вагоноремонтних майстернях.
Поруч якась недобудова. Цікавого там нема нічого
Вхід в Крюківський парк
Будинок культури вид з парку
Незрозуміла будівля в парку
Якийсь літній павільйон
Білочка в парку
Церква
Крюківський серпень
Заводський стадіон
Схоже на кінцеву тролейбусу. На почтаку 70-х років на іншому березі Дніпра теж ходив тролейбус. Цікаво що на крюківському мосту не було ліній, тролейбуси тягали тягачем. Проіснувала лінія недовго. Схем в мережі я не знайшов.
Доходжу до Крюківського вагонозаводу – чи не головного підприємиства Крюкова.
Не може не привернути увагу будівля крюківського вагонобудівного заводу музею
До революції це житловий будинок керуючого головними майстернями Харківсько-Миколаївської залізниці. Побудований на почтаку ХХ століття. Музей був закритий, думаю по суботам він не працює.
Ще один історичний будиночок
Артефакти минулого
Недокомунізували
А в цій будівлі 1949 року міститься відділ кадрів вагонозаводу
Прохідна заводу
Продукція заводу це,наприклад, сучасний швидкісний електропоїзд “Тарпан”
Чи дизель – поїзд ДПКр-2
Ще будівлі вагонозаводу
Заводоуправління ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»
Неподалік заводоуправління меморіал
Доходжу до околиць Крюкова
Вид з гори на Крюків
Крюківський кар’єр
Він тут не такий великий як сусідніх Горішніх Плавнях, куди я раджу поїхати, подивитись на кар’єр і відвали, але теж вартий уваги
Хоча і він вражає
Руху ніякого в суботу в кар’єрі помічено не було. Крюківське кар’єроуправління Південної залізниці – так правильно він називається. Я так зрозумі що тут залізниця добуває камінь для своїх потреб і на продаж
Щоб подивитись на кар’єр мені довелось лізти на гору, а потім спускатись вниз. З гори можна побачити Раківку і село Садки.
Новітні технології в селі Садки
Садки
Приміське село Садки зливається з Крюковим. Мій маршрут по крюкову пролягав через це село.
Село цікаве тим що тут як і в Кам’яних Потоках збереглась земська школа почтаку 20 століття
Я думав що це школи збудовані архітектором Сластіоном, але виявляється що ні. На жаль я не знайшов інформацію про цю школу і ту що в Кам’яних Потоках
Село плавно переходить в місто
Якби не балкони то хрущовка ще б пристойно виглядала
Недоламаний майданчик
Типічний пейзаж індустріального міста
Коза в середмісті
Ikarus 280.33 1984 року випуску бігає ще й досі як службовий КВЗ
Я ще такі в Чекркасах застав, тільки жовтого кольору
Симпатичний сквер
Зайчик в кущах
І котик
Послання до Путіна
Які тільки назви вулиць в Крюкові не зустрінеш. Тольятті це не тільки назва міста де роблять ВАЗи а ще й італійський комуніст, який помер у нас в Гурзуфі.
Цікаво що з ним сталось
Якщо не побілити то пофарбувати. Для чого тут рельса вмонтована не відомо.
Незрозумілий артефакт з минулого
Церква новобудова
Мабуть якась дошка пошани була
Музей Макаренка, того самого відомого педагога
Недовго він тут жив
Маленька хатка була зачинена.
Чи то Антон Семенович потрапив під декомунізації, чи то вандалізм.
Біля музею і закінчується прогулянка лівим берегом Кременчука
Читати більше про Кременчук і Полтавщину
Годинна прогулянка правобережним Кременчуком