Поїздка на старенькому велосипеді по Кобеляцькому району
1. Стартую з села Чапаєвка Козельщинського району. Хоч село межує з Кобеляцьким районом та асфальтової дороги до сусідніх сіл сусіднього району немає
2. Пару кілометрів поїздки по березневій грунтовці, трохи бруду і я в селі Сухе, чи то як кажуть місцеві Суха.
3. В селі жив в дідівській хаті класик української чи то пак радянської літератури Олесь Гончар. Зараз там облаштовано його літературно – меморіальний музей. Поспілкувався з директоркою музею, дуже приємна людина, багато чого цікавого розповіла про навколишні місця.
4. В Кобеляцькому районі, в селі Солошино жив ще один класик радянської і української літератури Павло Загребельний
5. Через село ходить автобус Кременчук – Кобеляки, двічі вдень. Розклад можна глянути на сайті
6. Далі ж по дорозі село Шенгури. На Полтавщині часто зустрічаються гарні зупинки
7. Рейсові автобуси тут нечасті гості
8. Незвичний пам’ятник в селі
9. Новобудова в селі Коваленківка. Хоча цікаве воно іншим.
10. В 2011 році я тут зупинявся і діалог цей тоді і відбувся
Проїжджаю біля плетеного забору і свіжовибілених хаток. Хатки обєднані в комплекс довжино десь метрів 200. Бачу на подвір’ї жінку:
– Добрий день, а можна вас запитати що у вас тут?
– Добрий день, у нас тут реабілітаційний центр для алкозалежних.
– А скільки зараз чоловік у вас?
– Зараз 30. Взимку прибиваються бомжі з міста – то більше.
– А це все на які гроші? Спонсори є ?
– Спонсорів немає як таких. Харчуємось тим що виростили. Он бачиш поля ззаді ото там посадили картошку, городину вчора, є кози, свині. Зарізали вчора свиню. Зараз у нас обід. Допомагає церква, у нас так – хто хоче вірує , хто не хоче не вірує.
Носимо дрова з посадки газ хоч і є але дорогий …
11. В цей раз не зупинявся
12. Маленьке село Комендантівка в Кобеляцькому районі примітне однієї з двох пірамід що знаходяться на Полтавщині.
13. В 2011 році був цей діалог
Тут ще здалеку помічаю вишку біля піраміди. Під’їжджаю ближче і бачу що на верх піраміди (перед тим трохи зрізавши його) монтують хрест. Намагаюсь шось випитати в робітників. Вони мало що знають. Підходить святенник , називає мене по імені і кидає в розмові пару фактів з моєї біографії (мене це шокувало, я його в перше бачу ). Розмова продовжується далі:
– А хто будує цей храм і хто спонсор?
– Я сам будую вже 7 років. Я вже 6 храмів побудував. Бог дав мені гроші я й будую.
– А нащадки Білевичів (похованих в піраміді – усипальниці) давали гроші?
– Ні. Дали тільки на пам’ятник на кладовищі.
– А церква якого патріархату?
– Ну ти ж більше схильний до всього національного. Церква МП. Пішли на верх зараз покажу дзвіницю і внутрішнє опорядження.
Довго він шукає ключ і підбирає, але він не підходить.
– Зніми мене на пам’ять біля церкви.
– Зараз. Все готово. А як вас звати ?
– Отець Григорій
– Ви ж з м. Комсомольськ?
– Так
Трохи ще поспілкувавшись прощаюсь і їду далі
14. Висота піраміди 15 метрів. Офіцер російського флоту Олександр Білевич побував на початку 60-х років ХІХ століття В Єгипті був вражений пірамідами і надумав спорудити подібне у себе. Точної дати побудови піраміди невідомо. Відомо що дружина його померла в 1877 році , і саме ця дата висічена на камені прибудови.
15. Хоча ще зустрічав інформації що будівництво почалось ще в 1864 , а затяглось аж до 70-х . В піраміді була похована дружина Білевича Софія а потім в 1916 році і сам Олександр Білевич. Поховання в піраміді сплюндрували вже в повоєнний час.
16. В середині 2000-х отець Григорій із Комсомольська почав добудовувати приміщення до піраміди. Було встановлено пластикові вікна, добудовано сходи, проведено реконструкцію – піраміда втратила свій історичний вигляд. А на Великдень 2011 році в ній було відкрито церкву
17. З піраміди видно всі навколишні сіла
18. Ще одна патріотична полтавська зупинка
19. А далі направляюсь в село Григоро – Бригадирівку, по дорозі проїжджаю село Мотрине. З околиць села видно місто Комсомольськ, яке збираються перейменувати в Горішні Плавні, але все не зберуться.
20. В селі Григоро – Бригадирівка знаходиться Тимофіївська церква XVIII століття
21. На жаль, пам’ятки на Полтавщині не дуже бережуть і перебудовують, реконструюють без всякого почуття смаку і бажання зберегти первісний вигляд.
22. Церква стоїть на горбочку з я кого видно придніпровський сосновий ліс і саму річку.
23. По розповідям місцевих церкву перебудували приблизно 4 роки тому. До того вона стояла розвалювалась і дерево сильно погнило, а у вересні 2010 року ураган зірвав дах і повалив дерева на неї, сильно пошкодивши будівлю.
24. Хоча б фундамент залишився автентичний
25. Такий вигляд церква мала раніше. Якісних світлин немає.
26. Десь там за обрієм неквапливо тече Дніпро і Ворскла, Сонце сідає, а моя мандрівка Кобеляцьким районом закінчується ….
Полтавська область в інших записах
Пирятин
Чорнухи: найменший райцентр Полтавщини
Міський сад Кременчука
Гора Пивиха
Крюків
Глибока Полтавщина: Дрижина Гребля, Марківка
Перегонівка
Кам’яні Потоки
Кременчук
Тунель кохання
Опішне
Велосипедом околицями Полтави
Комендантівка
Диканька
Полтава. Кадетський корпус
Полтава
Кременчук: година в місті