Велоподорож через Ребедайлівку, Жаботин, Флярківку
Недільного ранку з товаришем неквапливо доїхали дизелем до Сміли. Там же пошарившись по околицям ст. ім. Шевченка і пропустивши бокал пива в байкерському пивбарі ледве не пропустили електричку, яка , як я думав, відправляється в 11:53 , але ні. Двері зачинились прямо перед носом, та машиніст почув мої крики і побачив у дзеркало нас то ж ми поїхали. Цей маршрут я давно хотів проїхати, давно до нього придивлявся і от таки да, вдалось ….
1. Виходив на ст.Кам’янка , хоча шось мені підказує що доцільніше було б вийти на пл.Геологічна. В Кам’янці я вже був не раз містечко проїзжаєм
2. Перша зупинка це с. Ребедайлівка , всього пару кілометрів від Кам’янки
3. Одна з найстаріших дерев’яних церков Черкащини – церква Пресвятої Богородиці у селі Ребедайлівка Кам’янського району. Храм датований 1796 роком.
4. Церква розташована на пагорбі в центрі села
5. Проїхати і не помітити її важко
6. Магазинчик в с. Ребедайлівка. Таке відчуття що out of business
7. А шлях наш серед кукурудзи на Михайлівку
8. Село Михайлівка (Пруси до 1915 р.) Кам’янського району Черкаської області було засноване у середині 18 ст. За переказами село отримало назву Пруси на честь першого поселенця, якого звали Ярема Прус.
Указом імператриці Катерини від 1778 р. землі між Чигирином та Смілою були подаровані російським поміщикам Марциловським та Мацкевичам.
У 1841 р. в селі сталася страшна подія для всього віруючого люду – згоріла церква, побудована в 20-х рр. 19 ст. Лише в 1845 р. на кошти місцевого поміщика Георгія фон Шталь та прихожан на її місці було споруджено нову дерев’яну церкву, яка існує і донині. Церкву було освячено на честь св. Архістратига Михаїла. (с)
8. Мені вона видалась схожою на Жаботинську і Ребедайлівську церкви
9. Елемент огорожі церкви
9. Зупинка в центрі села
10. А нам сюди
11. Незвчина назва для села
12.Ставочок
13. Максиму залізняку пам’ятник в селі Жаботин
14. Успенська церква, 1851 с. Жаботин
15. Якраз було 12 липня , привітав його зі святом
16.Церковна брама
17. В селі Куликівка дивтись більше нема на що
18. Хіба шо на волошки
19. По цій дорозі ще й автобус ходить, пару км назад вона була непроїздною камянкою
19. По GPS навігатору була нормальна дорога
20. А далі пішла розбита лісовозами дорога , яка вела зовсім не туди, в Чубівку не потрапили
21. Соняшникові поля
22. Насувалась негода
23. Ще соняшники
24. Після крутого спуску виїхали до Тясмина. Пагорб цей нагадав Шаєву гору
25. Річка Тясмин
26. Село Думанці, тут нас накрила злива яка через хвилин 20 закінчилась
27. Маленька синичка сиділа на дорозі в с. Веругни, пересадив її на паркан повище, десь цвірінькали її батьки
28. Тотемна українська пташка – жовто-блакитна і сало їсть
29. Ось так виглядає хімія в Черкасах , якщо заїзжати з с. Веругуни