Зміст
Мальовничі береги Дніпра, історичні села, безліч горбів і місця де знімались відомі кінострічки – все це буде далі в поході вихідного дня поблизу Києва
Гори, море, кіно і Халеп’я
В планах було відвідати 3 села: Стайки, Витачів і Халеп’я. Акцент був на селі Витачів
Як доїхати до села Витачів?
Киянам доїхати громадським транспортом простіше, з Черкас трохи складніше але можна. Отже з автостанції Видубичі відправляються автобуси і маршрутки до Канева, Ржищева, Ходорова які довезуть Вас до повороту на село Витачів. Пару раз в день ходить автобус Київ – Витачів.
З Черкас спочатку треба добратись до Канева, а вже потім на автобусі Канів – Київ доїхати до повороту на село Витачів. Щоб встигнути за день здійснити подорож треба виїзжати з черкас на Канів першим автобусом в 05:50, йде він з АС-2 що біля залізничного вокзалу і зупиняється ще на статуправлінні і біля магазина “Лісовий”. В Канів прибуваю в 07:50, а вже в 08:00 автобус до Києва. Їхати до села Витачів десь трохи більше ніж півтори години.
Ми ж вийшли на село раніше, а саме в селі Стайки, щоб більше походити по крутим схилам над Дніпром.
Стайки
Ранкове сонце вже знищило красу, що зробив легкий морозець вночі. На жаль в цьому році осінь не така золота як в минулому та й трохи не встигли. Дорога ж веде до цегляного заводу і берегів Дніпра. По дорозі і не скажеш що це під Києвом – відчуття що знаходишся десь у горах.
Місця тут дикі, видно що якесь виробництво тут було
Далі в не менш диких місцях чиєсь облаштоване місце для відпочинку серед хащів і горбів. Стежка закінчується, а ми ж знаючи напрямок йдемо навпростець через горби і хащі до села Витачів.
Витачів
До села можна було б дійти з траси, але ми не шукаємо легких шляхів, то ж прийшли сюди зі сторони села Стайки, долаючи горби і хащі.
Витачів – історичне поселення, вважається одним з найдревніших поселень Полянського князівства та Київської Русі. Перша згадка про нього датована 950 роком. Поблизу села виявлено поселення доби бронзи, могильник скіфських часів. Тут досліджено могильник та городище часів Київської Русі, яке вчені пов’язують з літописним містом Витачевим. Воно згадується як великий порт на Дніпрі у творах візантійського імператора Костянтина Багрянородного. У Витачеві 1100 року відбувся зїзд удільних князів, скликаний за ініціативою Володимира Мономаха. Більше історії вікіпедія розкаже.
В 1991 році під проводом Української Духовної Республіки на чолі з Олесем Бердником (цікаво що його дочка Мирослава, відома українофобка і прихильниця русскаго міра) на горі Городище було споруджено дерев’яну каплицю, що була точною копією власноручного проекту Тараса Шевченка. Тоді ж було збудовано дерев’яний млин. В 1991 році відбувся перший собор УДР на схилах Витачева. В 1995 році на тому ж місці відбувся шостий собор УДР.
Залізний кований хрест на горі Могила в пам’ять загиблих запорожців та дерев’яна каплиця споруджена у 1990 році за проектом Т.Г.Шевченка
Мальовничі краєвиди села – це справжня імпровізована кіностудія, де краєвиди Витачева – декорації, що створені самою природою, увіковічені в шедеврах радянського кінематографу, сучасних стрічках і рекламних роликах (навіть передвиборчих агітаціях колишніх президентів України). Починаючи з повоєнного часу в селі знімали десятки відомих картин: “Вавілон ХХ”, “Як гартувалася сталь…”, “Пропала грамота”, “Тут нам і жити…”, “Свято печеної картоплі”, “Сватання на Гончарівці”, “Право на любов”, “Богдан-Зиновій Хмельницький”, і багато інших. Навіть і зараз красиві краєвиди нашого села можна зустріти в сучасних серіалах, рекламних роликах та музичних кліпах відомих виконавців…
«Поводир, або Квіти мають очі» (англ. The Guide) — український історичний драматичний фільм режисера і сценариста Олеся Саніна, в основу сюжету якого покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору також знімався у селі Витачів.
Кадр з фільму «Поводир, або Квіти мають очі». На жаль хата вже руйнується, бо ж не є автентичною, а спеціально зроблена під зйомки фільму. То ж якщо хочете побачити її і зробити схожий кадр то поспішайте, бо ж природа і місцеві жителі скоро її зруйнують.
Клімат Витачева відрізняється від клімату навколишніх сіл чи Києва. Село знаходиться на пагорбах, тому тут середня температура на 1 градус нижча ніж в сусідніх селах і опадів тут також менше. Тумани і вітри тут також часте явище. Середня висота Витачева над рівнем моря коливається в межах 145–190 метрів. Найвища точка — гора Могила в південно-східній частині села (190 м), яка до того ж є найвищою точкою Правобережної Київщини.
Пейзажі просто захоплюють, хочеться сюди приїжджати і взимку, і навесні, і восени.
Село Витачів – це багато заплутаних вуличок серед горбів. Здається що обійти його все за день нереальна задача.
В центрі села стоїть пам’ятний знак “Витачів-борцям за волю України”
Зупинка нагадує про вік селища.
Ще один знак каже що селу більше 1000 років.
Кияни давно облюбували це мальовниче село, то ж тут багато новобудов.
Куди ж без фото корчів
І собачок
І сільського креативу
В тренді: меблі з палет і зона wifi
Далі рухаємось до Озеро Ріцца (Стрількове) в урочищі Калинове
Озеро оточене з усіх боків лісом і знаходиться в низині. Влітку потопаючи в зелені листя воно звісно ж набагато мальовничіше.
Лісова дорога виводить нас до села Халеп’я. Прямо в центрі села знаходяться два музеї, які є філіями Київського обласного археологічного музею: Вікентія Хвойки та Івана Франка. Обидва розташовані у будівлі колишньої «школи грамоти», побудованої в кінці 19 століття.
Музей був зачинений, тож в нього ми не потрапили, та й чекати доки директор прийде не було часу.
Рейсові автобуси на Канів ходять не часто, то ж чекали довго. Короткий осінній день закінчувався, але ми встигли на автобус з Канева до Черкас …
Далі буде …