… планували проїхати стежкою між Юровою горою і Ірдинським болотом. Виявилось що дорога є не всюди, точніше в деяких місцях її взагалі не було один напрямок
1. Лиса гума, переодостання поїздка на ній, за півроку стерлась
2. Це ще не саме гірше що може бути на шляху
3.
4. Справа болото зліва гора – красота
5. Одна з полян
6. Планували проїхатись якраз по лінії кордону Черкаського району і Смілянського – не вийшло, прийшлось лізти в гору і обходити
7. Дорога то піднімається то опускається
8.
9. Спустився до старого броду
10. Теоретично можна перейти болото по ньому
11. Дійшов до половини повернувся назад в кросівках не пройдеш
12. і знов дерево
13.
14.
15. Далі дороги взагалі не було, прийшлось трохи повернути назад і лізти вгору
16. Нарешті автобан )
17. Придивлявсь – Черкаси видно
18.
19.
20. Одна з бесідок лісників, їх багато в цій глуші
21. Раптово виїзжаєм на заклад
22. Вже потім я дізнався що на території закладу Ірдинський Виноградський печерний монастир
23. За 5-7 кілометрів від Ірдинця зустріли грибників з таким трофеєм.
24. На підїздах до Ірдиню
25. Торф
26. Пейзажі Ірдині
27. Болотний трамвай
28. Торфзавод в селищі Ірдинь
29. Десь такий маршрут вийшов
… а потім я пробив колесо. Телефон сідав, ремкомплект не взяв… До села найближчого кілометрів з десять. Благо на дополмогу прийшла українська армія.
В лісах тут частини є , контрактники якраз їхали на ЛАЗі в Черкаси вони мене і підібрали.
