Подорож до столиці Молдови міста Кишинів. Серпневий вікенд у молдовській столиці.
Молдова – приємна маленька країна біля наших кордонів. В туристичному плані не дуже популярна серед українських мандрівників. Тут є що подивитись, можна смачно поїсти і випити місцевого вина чи коньяку. В 2016 році ми подорожували до циганської столиці Молдови міста Сороки, сьогоднішня ж розповідь про її столицю – Кишинів.
Як доїхати до міста Кишинів
Ми їхали в Кишинів з Одеси, так як з Черкас туди рано прибуває потяг і є багато часу щоб в морі скупатись і доїхати до Кишинева. Прямо біля залізничного вокзалу є АС Привоз, звідти і відправляються автобуси на Кишинів. Квиток коштує 250 грн, розклад руху є на bus.com.ua. Якщо їхати через Паркани то дорога, що по Україні, що по Молдові майже ідеальна. Можна ще поїхати через Придністров’я з пішим переходом кордону, так буде дешевше і з пригодами.
З Одеси до Кишинева ходить регіональний експрес, квиток 250 грн, можна купити на booking.uz.gov.ua. Ми ним повертались назад – йде він через Придністров’я, паспортний контроль уже проводять наші прикордонники, молдованам і недореспубліці пофіг. На всяк випадок попросив наших прикордонників поставити штамп в’їзду.
Експрес цей відкапіталений в Румунії дизель – поїзд Д1, яких ще на Одеській залізниці вистачає. Всередині все цивільно і не гірше нашого Інтерсіті. Ще як варіант можна доїхати потягом до Вапнярки, звідти автобусом доїхати до Ямполя, на паромі перейти кордон в село Косоуци. З села попуткою до міста Сороки, а звідти вже на автобусі до столиці Молдови.
На червень 2019 можна купити у МАУ по лоукост тарифу квитки з Борисполя до Кишинева і назад за 1918 грн.
Вулицями міста
У нас був цілий день щоб оглянути місце, але цього було замало, все заплановане не встигли побачити
Бульвар Штефана Великого
Головна вулиця міста – бульвар Штефана Великого, вона широка і йде через весь центр міста. В Кишиневі ще бігають Ikarus 260, які вже давно зникли з українських вулиць.
Головпоштамт побудований в кінці 1940-х років, до землетрусу 1976 року його прикрашав глобус.
А цей будинок побудований наприкінці XIX – початку XX століть, тут зараз як і раніше знаходиться мерія міста .
Мерія, мабуть найгарніша будівля на бульварі.
Післявоєнна забудова
Міністерство внутрішніх справ Республіки Молдови
Центральна вулиця має три смуги в одну сторону. Заторів чи тянучок ми не побачили. Головний громадський транспорт столиці – тролейбус. Ходить часто, маршрутів багато, більша частина рухомого складу це нові машини, та й коштує всього 2 лея.
За вулицею Емінеску розташований Молдовський музично-драматичний театр імені Міхая Емінеску – найвідомішого у світі румунського поета, що жив у другій половині 19 століття. Будували його ще за румунів, але не встигли через брак грошей, потім і зовсім зруйнували під час війни, і відновили в трохи зміненому вигляді вже в 1949-54 роках як театр імені Пушкіна.
Далі по вулиці Будинок уряду, що схожий на наші облдержадміністрації
Навпроти Будинку уряду знаходиться Тріумфальна арка.
Вид на бульвар в сторону перехрестя з вулицею Пушкіна
В парку навпроти Будинку уряду знаходиться Кафедральний собор Різдва Христового, 1836 року побудови
За аркою перемоги знаходиться дзвіниця.
Мурал в народному стилі.
Тут же поруч знаходиться ресторан національної кухні, раджу завітати і спробувати місцеву кухню.
Пішохідна вулиця Євгена Доги
В центрі міста є пішохідна вулиця названа в честь молдовського композитора Євгена Доги
Вона невеличка, пару сотень метрів
Скульптура “Побачення” – він чекає, вона запізнюється. Що терти на щастя і любов видно по блиску )
Тут же можна і в кафе посидіти
Закінчується вуличка пам’ятником радянської доби
Каскадні сходи
З вулиці Алєксєя Матеєвича (румунський та молдовський поет, перекладач, автор гімну Молдови) до озера Valea Morilor ведуть відновлені каскадні сходи.
Сходи тут були ще в радянські часи, потім багато років стояли занедбані і от уже 2 роки радують містян і гостей столиці.
Реконструкція коштувала 15 млн. леїв (в гривнях множимо на 1.62)
Як на мене вийшло не гірше ніж в радянські часи. За два роки не розвалилось, то ще простоїть. Ідеальне місце для фотосесій. Спека під 30 градусів давла про себе знати, людей було мало.
Тріумфальна арка
Арка Перемоги – тріумфальна арка, пам’ятник історії і архітектури в центрі міста. Розташована на площі Великих національних зборів поруч зі сквером Кафедрального собору.
Споруджена в 1840 році під керівництвом архітектора І. Заушкевича для розміщення дзвону вагою в 6,4 тонн, який було відлито з трофейних турецьких гармат. Арка була зведена на честь перемоги в російсько-турецькій війні (1828-1829). Реставрована в 1973 році.
Арка Перемоги квадратна в плані, висота її 13 метрів і розділена вона на два яруси.
Арка є частиною ансамблю площі та скверу Кафедрального собору: арка знаходиться на одній осі з дзвіницею і собором, служачи як би воротами до храму.
При радянській владі в Молдові використовували кирилицю
Парк Valea Morilor
На жаль обійти озеро Valea Morilor не було ні часу вже ні сил. Місце це користується популярністю, тут є і прокат велосипедів і гіроскутерів, для них є окрема велодоріжка. До декомунізації озеро називалось Комсомольським
Ботанічний сад в Кишиневі
Ботанчіний сад в Кишиневі знаходиться на виїзді з міста, по дорозі на аеропорт, в районі Sectorul Botanica
Сюди можна доїхати як тролейбусом так і маршруткою. Від зупинки доведеться трохи пройтись до входу по Strada Grădina Botanică
Вхід до ботанічного саду всього 10 лей (16 грн)
Ботанічний сад був відкритий в 1973 році, на околиці міста, біля житлового комплексу “Ворота міста”.
Кишинівський Ботанічний Сад займає площу в 104 га. На його території – на північному схилі, а також в західній частині центральної долини – частково збереглася природна рослинність, характерна для місцевості, в якій розташований Кишинів.
Загальний план Ботанічного саду спроектований так, щоб показати рельєф Молдови в мініатюрі. Це досягається завдяки чергуванню височин і низовин, водойм, а також ґрунтів . У Ботанічному саду був штучно створений каскад з чотирьох акумулятивних озер, що дають воду для поливу рослин, які ростуть в саду, навіть в період посухи.
На даний момент в Ботанічному саду Академії Наук Молдови ростуть не менше 10000 видів, різновидів, форм і культиварів різних рослин.
Сюди часто приїжджають весільні церемонії пофотографуватися
На огляд ботсаду вистачить півтори – дві години
На жаль не дійшли до альпійської гірки, з якої відкривається непоганий вид на сад.
Їстівний каштан, у нас не бачив щоб він ріс.
Одна з алей саду
Креативний вказівник
Навіщо ставити стовпи, якщо можна так
Кінський каштан вдруге намагається квітнути
На території ботсаду проводяться виїздні весільні церемонії
Зазирнемо всередину
Куди ж в Молдові без винограду
Пірамідальні яблуні
І карликові яблуні з смачними плодами
А на іншій стороні Strada Aeroportului знаходиться зоопарк і музей народної архітектури під відкритим небом. Зоопарком нас не здивуєш, а от в Музей бессарабського села пішли.
Музей Бессарабського Села
З шосе що веде до аеропорту видно табличку Biserica de lemn, monument istoric, sec. XVII, то ж знайти музей легко. За вхід ніхто плати не бере.
У 2017 році храму виповнилося 375 років. Будівля повністю дерев’яна і являє собою справжню молдовську середньовічну архітектуру, тому це майже найцінніший експонат в Молдові.
Побудований храм був в 1642 році добровольцями і був найвищим в країні. Жителі села Хірішень вирішили, що їм потрібна своя церква в розташованому поруч монастирі Гиржавка . Як будівельний матеріал, були використані дуби. Через багато років монастир перевели в інше місце, і в 1821 році селяни Хірішень розібрали церкву і перенесли її до себе в село. Ну а вже в 21 столітті вона опинилася в столиці країни в цьому музеї під відкритим небом.
Ще одна будівля
Подвір’я утопає в квітах
Вхід до церкви
Куди ж в Молдові без колодязю
І винограду
Порівняти цей музей можна сі скансеном в Стецівці, що на Черкащині.
Парк Штефана Великого
Міський парк Штефана Великого (Grădina Publică „Ştefan cel Mare şi Sfânt”) знаходиться в самому центрі столиці, і центральний вхід до нього з головної вулиці Кишинева.
У 1928 році за проектом скульптора А.Пламадяле біля головного входу в парк встановлено пам’ятник Штефану чел Маре.
Штефан Великий зображений на всіх молдовських купюрах.
Алея класиків молдовської літератури веде до фонтану
При радянській владі парк був імені Пушкіна, там далі пам’ятник йому є.
Оглядовий майданчик в районі Чокана
Район Ciocana знаходиться на горі і з нього відкривається панорамний вид на місто. Уявляю який вигляд з вікна у жителів цих будинків, це вам не дивитись на сусідню хрущовку чи смітники.
Оглядовий майданчик знаходиться на Strada Maria Drăgan, доїхати сюди з центру можна автобусом, тролейбусом чи маршруткою
Тут облаштовані лавки і смітники, тож можна дивитись на захід сонця над містом і пити вино. Скільки штраф за розпиття вина в громадських місцях на щастя я не дізнався.
Одразу внизу якісь гаражі і промзона
Якщо змінити об’єктив на телевік то можна зняти цікаву будівлю радянської епохи схожу на кукурудзяний качан. Ця “Ромашка”, або ж “Кукурудза” – 22-поверховий гуртожиток зданий в експлуатацію в 1986 році. Цікава будівля, зверху щось схоже на оглядовий майданчик. Наступного разу треба буде туди залізти і познімати.
Багатоповерхова забудова.
Поглянути б на місто з вишки тієї.
Готель “Космос” і торговий центр Atrium
Готель “Космос” і торговий центр Atrium ближче
Вночі теж непоганий вид на місто, на жаль не вдалось зробити нормальне фото.
Вокзал і дорога в Україну
А на наступний день нас вже чекав потяг Кишинів – Одеса. Залізничний вокзал недалеко від центру, проходимо готель Космос. Для тих кого цікавить радянська архітектура Кишинів просто знахідка. Поруч стоїть пам’ятник бандиту і революціонеру Котовському.
Біля залізничного вокзалу нещодавно встановлено Пам’ятник депортованим (Потяг Болю)
І пам’ятник Жертвам сталінських репресій.
Коли прибуває одеський потяг у нас в Черкасах десь стільки ж машин. Це вам не київський розмах. Вокзал побудований в кінці 1940-х, але виглядає так наче його будували ще на початку століття при румунах.
В Кишиневі теж дебаркадер, як у нас в Києві, чи Львові. Потяг не довелось шукати, ось він стоїть на першій колії. Квитки були куплені онлайн, але їх треба було ще в касі роздрукувати, так як вони не були посадочні.
Кишинів не можна порівнювати з Києвом – тут все скромніше і не з таким розмахом, не відчувається, що це столиця республіки, максимум великий обласний центр, як то Миколаїв, Херсон чи Одеса, на останню він дуже схожий своїми двориками і духом. З місцевого аеропорту літають лоукости в Європу так що місто можна відвідати і транзитом в країни ЄС.
Почитати ще про Молдову
В 2016 році ми побували в містечку Сороки, прямо біля кордону з Україною, де збереглась середньовічна фортеця і колоритне циганське поселення на горі. Мандрівка за посиланням