Зміст
Морозівський вугільний розріз – колись один із найцікавіших і доступних сталкерських об’єктів Кіровоградщини, а нині впросто затоплений кар’єр.
Морозівський вугільний розріз: історія
Розріз «Морозівський» було введено в експлуатацію у 1970 році. На той час він був одним із найбільших буровугільних об’єктів регіону, де працювало близько 1400 осіб. За проєктом підприємство мало забезпечувати видобуток до 2,75 млн тонн вугілля щороку. Навколо виробничого ядра сформувалася ціла інфраструктура: працювала брикетна фабрика, теплова електростанція, а також завод із виробництва озокериту — рідкісної гірничої сировини, що має промислове значення.
Однак уже на початку 1990-х ситуація на ринку стрімко змінилася. Дев’яності вдарили по всих галузях. Буре вугілля, яке й без того вирізняється нижчою теплотворністю, високою зольністю та схильністю до самозаймання, виявилося економічно неконкурентним для теплових станцій. Приватний сектор також поступово відмовлявся від брикетів: швидкі темпи газифікації сіл робили індивідуальне опалення бурим вугіллям невигідним і незручним.
Додатковим чинником деградації галузі стала нестабільність у структурі власників холдингової компанії «Олександріявугілля». У 2000-х роках підприємства кілька разів переходили до нових управителів, для яких підвищення ефективності виробництва не було пріоритетом. У 2004 році цілісний майновий комплекс ДХК передали в оренду компаніям ЗАТ «Енерговугілля» (Донецьк) та ТОВ «ІВОК “Експлерент”» (Дніпропетровськ). За нових орендарів обсяги видобутку стрімко скорочувалися, а згодом видобуток повністю зупинився — фактично буровугільний сектор регіону вичерпав свою економічну місію.
У 2007 році «Експлерент» повернув державі залишки майна в Пантаївці, а у 2009-му завершився і термін оренди «Енерговугілля». На 2011 рік підприємство обтяжене боргами, видобуток не ведеться, а виробнича інфраструктура поступово деградує.
Попри формальне існування штату у 166 осіб, більшість працівників на 2011 рік – це адміністрація та охорона. Останні виконують критичну функцію: захищають техніку та залізничні колії від систематичного розкрадання, яке здійснюють як місцеві мешканці, так і випадкові «несуни», що здають метал на брухт. (1)
Як доїхати до морозівського вугільного розрізу?
Знаходиться він між Знам’янкою і Олександрією що в Кіровоградській області. То ж треба просто звернути Пантаївці на поворот до села Морозівка. Або ж є ще дорога з іншої сторони – орієнтир село Новоселівка. Для навігації рекомендував би OpenStreetMap, де всі стежки нанесені на мапу.
Морозівський вугільний розріз: перше знайомство, квітень 2013 року
Начитавшись форумів і статтей (а тоді ще не було всіх цих ютюб та і інших відеоблогерів), ми вирішили відвідати це місце. Запхали велосипеди в дизель, потім в електричку і таки доїхали, хоч і не без пригод. Якщо на сусідньому Констянтинівському розрізі ще жевріло виробниче життя, то тут воно занепадало. Звісно ж в це не хотілось вірити нікому, в першу чергу працівника і жителям навколишніх сіл. Тоді, в 2011 у нас була стабільність і економічний розквіт (по словам всякої вати і їм співчуваючим). Тут же була розруха, яка нагадувала міста довоєнного Донбасу. Так, розруха була на Донбасі і до 2014 року.
Весь день лив дощ, то ж подорож виявилась така собі.
На одній з локацій зустріли сторожа, з місцевих, який лякав нас “донецькими”. Будете ото там лазити і вас поб’ють бандіти.
Сам же сторож вірив в те що от воду відкачають і розріз знову заробить. А його візьмуть уже спеціалістом на роботу, а не простим сторожем.
Чим все закінчилось – відомо.
З цікавих об’єктів тоді ще був оцей екскаватор – драглайн.
Лік Ілліча на екскаваторі як нагадування про славне минуле цього місця
Ще в 2021 екскаватор був.
Як і такі таблички
Морозівський вугільний розріз: червень 2024 року
Влітку це місце притягує любителів покупатись і заночувати в палатці на природі. Тут вже дуже людно, є на прокат сапи та інші плавзасоби.
Морозівський вугільний розріз: лютий 2025 року
Ця подорож відбулась чи не в самий холодний день зими 2025.
На термометрі було до -10 от уже пару днів, але водойма звісно не замерзла.
Цікаво було б побачити це місце в снігу. Але останні роки на Кіровоградщині безсніжні зими.
Вода ж такого неймовірно смарагдового кольору як і влітку. То ж якщо не боїтесь холоду і короткого дня раджу відвідати це місце взимку.
Морозівський вугільний розріз в мистецтві
В фондах музею в Олександрії є така картина в стилі виробничий реалізм.
Що подивитись біля Морозівського вугільного розрізу
Кропивницький дендропарк
Приютівський парк
Павлиш
Онуфріївський дендропарк
Похід вихідного дня поблизу Світловодська
Велоподорож поблизу Знам’янки
Чорний ліс
Використана література, матеріали, а також подяки
В написані статті були використані матеріали Олександрійського краєзнавчого музею імені Худякової Антоніни Федорівни, фото з Гелогічної енциклопедії та книги Кіровоградщина.
Подяка Захару Колісніченку за фото і компанію в ту першу вилазку дощового квітня 2013 року.
Далі буде …