Похід на гору Лопата - Мандрівки Україною і не тільки

Зміст

Осінній похід на гору Лопата – гірську вершину висотою 1210,9 метрів над рівнем моря поблизу міста Сколе

Початок маршруту на гору Лопата біля Сколе

Доїхати до міста Сколе не проблема – що власним транспортом, що залізницею чи автобусом. Містечко має дуже зручне розташування. Тому я і вибрав його для походу вихідного дня, тимпаче навіть на суботу і неділю сюди запросто вирватись з Черкас чи Києва, не кажучи вже про Львів.
Випивши кави біля вокзалу я рушив по маршруту. Ось такий він вийшов, десь я трохи відхилився від офіційного, промаркованого маршруту. Але заблукати там важко, принаймі якщо користуватись офлайн картами типу як в додатку OsmAnd.

Джерела мінеральної води біля міста Сколе

Одні з перших цікавинок на маршруті – це джерела мінеральної води.

Джерело “Залізної води” знаходиться в урочищі “Павлів потік”.

Вода слабкомінералізована без специфічних компонентів та властивостей. Мінералізація (ваговий вміст у воді розчинних мінеральних речовин) 0,2г/дм3. За температурою холодна (8.5 C°). Вода слабокислої реакції (рН-6.8 од.), при 7 од. нейтральна. Воду з джерела рекомендовано використовувати як мінеральну столову.

Стежка пролягає поблизу Павлового потоку.

Не менш цікава подорож Похід на гору Парашка

Наступне джерело слабко мінералізоване, без специфічних компонентів та властивостей (М 0,9 г/дм3), гідрокарбонатна вода, натрієво-кальцієва. В газовому складі у не значній кількості присутні діоксин вуглецю (до 20,0 мг/дм3), кисень – 0,3 до 6,0 мг/дм3, сірководень – 0,36 до 0,58 мг/дм3. Містить фтор – 1,57 мг/дм3. Питне використання можливе тільки після проведення комплексу досліджень щодо нешкідливості її при постійному вживанні.

Вода з джерела й справді має специфічний присмак і запах.

Лісова частина маршруту

Тут йде поступовий набір висоти, впродовж якого ти милуєшся осінніми деревами.

Навіть в лісі був мобільний зв’язок, але зовсім не було туристів, зустрів пару грибників.
(Фото клікабельні).

На горі Лопата 1210,9 м.

На вершині гори встановлений пам’ятний хрест, присвячений бійцям УПА.

Милують око два прапори, які вже звично бачити поруч і нарешті таке сусідство не тільки на заході країни.

Я не розбалуваний гірськими походами, тож мене краєвид вразив.

На жаль, я не знайшов інформацію про Андрія Огородника …

Трохи історії

На горі Лопата відбувся бій між військами УПА та двома німецькими й однією угорською дивізіями. Сталося це 8 липня 1944 і він став найбільшою перемогою укр. повстанців над гітлерівцями й зірвав їхні намагання разом зі своїми союзниками зупинити й знищити 3 сотні Чорноліс. куреня, які розгорнутим фронтом шир. 10 км марширували з околиць Станіслава (нині Івано-Франківськ) на Зх. під командуванням В. Андрусяка, а також місцеві відділи УПА й Союзу карпат. вояків, що дислокувалися на пн. схилах Карпат. Бої тривали десять днів, вирішальний відбувся на г. Лисоня. Протягом усього дня повстанці успішно відбивали всі атаки ворога, що наступав з боку сіл Тисів і Поляниця (нині Долин. р-ну). Полк угор. військ намагався атакувати повстан. позиції від м. Сколе, але, обстріляний з кулеметів і важких гранатометів, розбігся. Увечері повстанці змусили й німців відступити. Особливо відзначилися сотні з куреня В. Андрусяка. В обороні повстан. позицій брала участь старшин. школа УПА «Олені» та місцеві відділи самооборони. У ворога здобуто значну кількість стрілецької зброї, ручних гранат, набоїв та ін. амуніції. Повстан. поет і публіцист М. Дяченко (Марко Боєслав) відгукнувся на цю перемогу поемою «Бій на Лопаті» («Слово і зброя: Антологія укр. поезії, присвяч. УПА і рев.-визв. боротьбі 1942– 67», Торонто, 1968). Ця гора, подібно до Маківки та Лисоні, стала місцем мас. паломництва українців зі всього світу. Оспівана вона і в повстан. піснях.

Не менш цікава подорож Похід на гору Кукул

З гори був спуск до села Кам’янка добре протоптаною стежиною. По дорозі можна ще було знайти залишки поодиноких кущів брусниці.

Водоспад в селі Кам’янка

З гори Лопата я спустився до села Кам’янка. Симпатичне село, але на жаль єдиний магазин в ньому був зачинений, а вода закінчилась, то ж дуже хотілося пити і я вже не став йти на Журавлине озеро, а обмежився водоспадом на шляху і, о нарешті, магазинами і кафешками.

Кафешка де пообідав.

Біля водоспаду є вибір сувенірів, алкогольних напоїв і різних страв.

Кам’янський водоспа́д (інші назви — Кам’янецький водоспад, Кам’янка) — водоспад в Українських Карпатах, у межах масиву Сколівські Бескиди. Розташований у Стрийському районі Львівської області, між селами Дубина і Кам’янка, в межах національного природного парку «Сколівські Бескиди».