Розповідь про серце Величних Бескидів – місто Сколе

Як доїхати до міста Сколе?

На літо 2021 року тут зупиняються такі потяги: 29 Київ – Ужгород, 81 Київ – Ужгород , 829 Львів – Ужгород, 108 Одеса – Ужгород, 26 Одеса – Львів, Ужгород та приміські потяги з незручним графіком і неясним майбутнім через карантин.
З Черкас варіант їхати до Львову і там робити пересадку.
Сюди ходять автобуси зі Львова, але більшість міжміських і міжнародних обходять Сколе стороною і не зупиняються. Ми назад зробили помилку що поїхали через Стрий з пересадкою, де потім ледве сіли у автобус маючи квиток з місцем.

З Черкас ми обрали потяг до Львова, а потім пересіли в потяг що йшов через Сколе.

Станцію було відкрито 4 квітня 1885 року у складі залізниці Стрий — Бескид. Електрифіковано станцію 1961 року

Вид на перевал Тухольські ворота від вокзалу в Сколе

Автомобілем доїхати проблем немає – біля міста проходить траса Київ – Чоп.

Перевал Тухольські ворота
Якщо їхати автомобілем то шлях буде через перевал Тухольські ворота.

Пам’ятник при в’їзді у Сколе одна із візитівок міста

Скульптурна композиція «Трембіта» – пам’ятник радянським воїнам-визволителям. У 2014 році внаслідок негоди з монументу відвалився один з елементів – скульптура радянського воїна. Тепер же на його місці скульптура Архістратига Михаїла.


Вид з перевалу в сторону Стрия
Знак при в’їзді до міста Сколе

Прогулянка вулицями міста Сколе
Симпатичні будинки по вулиці Данила Галицького


Будинки колишніх сколівських магнатів

За 3 дні перебування в Сколе звикли до того що дощі тут синптики передбачити не можуть

Історико-краєзнавчий музей “Сколівщина”

Музей відкритий у 2018 році. Кількість експонатів більше 500 одиниць.

Тут зібрано старовинний бойківський одяг, бойківську вишивку, побутові речі, знаряддя праці, інтер’єр бойківської хати, старовинні ікони. У музеї також діє стилізована повстанська криївка.
Частина експозиції присвячена пам’яті Героя Небесної сотні Олега Ушневича.
У холі виставлено фотоекспозицію м. Сколе ХІХ-ХХст.

Сколівський районний народний дім “Бескид”


Різьблені скульптури біля входу до народного дому

Сколе – серце Величних Бескидів

Монумент воїнам УПА

Куди не глянь – з усіх сторін гори


Радянський артефакт – слово “мир” на різних мовах.

З міста Сколе починається один із маршрутів на гору Парашку

Прямо біля траси Київ – Чоп знаходиться міське кладовище

Капличка на цвинтарі і могили Олега Ушневича і Луцика Михайла Петровича
Олег Ушневич – Герой України 20.06.1982 – 20.02.2014. Загинув на Майдані, вулиця Інститутська.
Луцик Михайло Петрович (31. 12. 1921, с. Волосянка, нині Сколів. р-ну Львів. обл. – 14. 04. 2006, м. Сколе) – учасник національно-визвольного руху.
В березні 1939 брав участь у боях з угорцями на Закарпатті. Від осені 1939 – повіт. провідник ОУН на Сколівщині; від 1941 – рай. провідник Юнацтва ОУН у Львові. 28 жовтня 1944 заарешт. рад. органами держ. безпеки, 29 грудня того ж року засудж. до 15-ти р. таборів суворого режиму та 5-ти р. заслання. Учасник підготовки повстання у воркутинських таборах (РФ). Звільнений і реабіліт. 1956. Відновив діяльність в ОУН. 19 листопада 1957 заарешт. удруге, 19 грудня того ж року засудж. до 15-ти р. позбавлення волі. Покарання відбував у Владимир. в’язниці, мордов. і перм. таборах (усі – РФ). 1972 звільнений. Відмовився від рад. громадянства і вимагав відпустити його в Австрію. 1973 за звинуваченням у бродяжництві засудж. до 2-х р. таборів. 1974 визнаний психічно хворим і направлений у Дніпроп. спец. психіатр. лікарню. Після експертизи у ВНДІ заг. і судової психіатрії (Москва) 1978 діагноз знято, а Л. звільнено. Співпрацював з Укр. Гельсин. групою, збирав матеріали з історії визв. боротьби.
© Джерело: В. В. Овсієнко . Луцик Михайло Петрович

В Сколе навіть п’ятиповерхівки симпатичні і самобутні

Патріотичний білборд на трасі

Фонтан в центрі міста

Центральна вулиця

Журавлі символізують п’ятьох сколівчан, які загинули в Афганістані

Сколівська гімназія розміщується в будівлі 1894 року

Майдан Незалежності


Сколівська державна районна адміністрація

Триметровий пам’ятник Герою України Степанові Бандері встановили у вересні 2012 року. Скульптор – народний художник, професор Львівської національної академії мистецтв Іван Самотоз

Радянський монумент «Слава праці» на центральному майдані Сколього недалеко від Бандери

Пам’ятний монумент на честь загиблих солдатів радянської армії


Вулиця Данила Галицького

Традиційно Тарас Шевченко

Пам’яті Небесної сотні

Вулиця Тараса Шевченка

У цьому будинку з 2 листопада 1918 року діяли органи державної влади західно – української народної республіки.


Сколівський палац Гредлів (Грьодлів)
Палац Гредлів, також палац Грьодлів — пам’ятка архітектури місцевого значення у місті Сколе, в історичному районі Демня. Збудований у стилі необароко. Має два поверхи.

Палац і парк у Сколе були закладені бароном Еугеніушем Кінскі в середині XIX століття після того, як він він придбав сколівські землі у графа Потоцького.

Наприкінці XIX століття палац перебудували в стилі необароко єврейська родина братів баронів Гредлів, які контролювали місцеву промисловість. На деяких світлинах немає куполу над центральною частиною будівлі, проте є два бічних — можливо, вони були зруйновані у Першу світову війну.

У вересні 1937 року у маєтку гостював і полював онук цісаря Франца Йосифа І князь Віндіш-Грац (Windisch-Gratz). Після полювання аристократ гордо позував перед палацем з оленячим черепом з розкішними рогами. У жовтні 1938 року з оленячими головами вже позували граф Лімбург та барони Віктор Кьонігсвартер і Улльман.

Після окупації Сколе радянськими військами наприкінці вересня 1939 року в палаці розташовувався відділ НКВС, який повернувся сюди у серпні 1944 року і діяв до 1948 року.
Перед будівлею палацу розташований гарний фонтан. Досить добре збереглися ковані хвіртки та огорожі.

З 1956 палац використовується для школи-інтернату на 260 дітей.
Палац оточений парком, який налічував чимало екзотів.

Другий поверх палацу використовується як спальний, на першому — початкові класи і бібліотека, а також блок харчування.
Джерело

Радує те, що палац будуть реконструювати



Прямо навпроти палацу АТБ, то ж мандрівникам можна сумістити похід до магазину з походом до палацу

Греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці у Сколе
Церква була збудована у 1896 році. До цього в місті діяла церква св. Параскеви (тепер – св. Пантелеймона). Церква Різдва Пресвятої Богородиці, як більш сучасна, відразу стала основним храмом.
З 1944 по 1945 в церкві проводився ремонт. У цей період служби проводилися в церкві св. Пантелеймона.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці належить до Греко-католицької парафії. Приємно вразила доглянута територія навколо церкви з квітами.
Костел Семи Скорбот Діви Марії
У 50-х роках XVII століття у Сколему із заснуванням міста було збудовано дерев’яний філіальний костел св. Домініка парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию коштом В. Заславського. 1743 року тут створили парафіяльну експозитуру, а душпастирство ввірили оо.-кармелітам з Дрогобича. У 1888 році святиня згоріла, а 1889 року Сколе вперше згадується як самостійна парафія
У 1891-1892 роках було споруджено сучасний мурований храм за проектом архітектора А. Камінобродзького зусиллями о. А. Ванатовича за кошти доброчинців. Було збудовано також мурований парафіяльний та дерев’яний господарчий будинки. У 1925 та 1934 костел відновили та оздобили стіни.
У 194?-1993 роках святиня була закрита (склад, технічне приміщення). 17 вересня 1994 року повернений костел освятили, а у другій половині 90-х років відремонтували. Парафію обслуговують дієцезіальні священики.
Інформація звідси
Церква великомученика Пантелеймона
Церква Святого великомученика Пантелеймо́на (Св. Параскевії) — діюча греко-католицька дерев’яна церква у бойківському стилі в місті Сколе Львівської області. Парафія належить до Сколівського деканату, Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ.

Церкву споруджено у ХVII столітті, за переказами — 1597 року. Спочатку називалася церквою святої Параскеви. Діяла як парафіяльна до 1896 року. З цього ж року почала діяти церква Різдва Пресвятої Богородиці. У церкві св. Пантелеймона богослужби відбувались по великих святах. Остаточно церква була закрита з вересня 1939 року.
У 1944-1945 роках діяла, поки відбувався ремонт у церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
1948 року комуністичним режимом церква була закрита.
З 1948 по 1990 рік церква використовувався як музей.
У 1960 році церкву передано під Історико-краєзнавчий музей.

За підпілля парафію обслуговував о. Лесів – греко-католицький священик, який трагічно загинув у автокатастрофі.
Після проголошення Незалежності України, церква була передана віруючим. 9 серпня 1993 року було вперше відправлено службу отцем деканом Василем Головацьким та отцем-дияконом Володимиром Борисом 21 вересня 1993 року церква освятив владика Юліан Вороновський. 4 жовтня 1993 року було обрано церковний уряд. 17 листопада 1993 року грамотою призначено завітателем церкви отця Володимира Бориса.
У 1994 році при церкві засновано братство Св. Володимира.
1995 року розпочався ремонт церкви. У березні 1997 року закуплено дзвони. Цього ж року здійснювалось перекриття церкви.
14 квітня 2009 року в церкві сталася пожежа, яку вчасно ліквідували. Цього ж року церкву відновили після пожежі. Джерело

Дзвіниця церкви

Хрест біля церкви


Річка Опір
Річка Опір ніби огортає місто з однієї сторони

Глибина тут невелика то ж не покупаєшся, але вдихнути прохолоду з гір і помилуватись красою можна

У Сколе, темніє трохи пізніше ніж в Черкасах, то було трохи не звично що в такій годині ще світло.

Сколе ідеальне місце для подорожі 3 вихідних днів. Сюди легко доїхати, є багато садиб, магазини, кафе і ресторани. Звідси можна піднятись на гору Парашку, якраз те що треба для людей які в гори йдуть перший раз.
Читати ще про Сколівщину
Сколе
Похід на гору Парашку
Коростів