Розповідь про маленьке селище Линовиця поблизу міста Прилуки, Чернігівської області
Як доїхати до Линовиці
Через селище Линовиця проходить автомобільна дорога Прилуки – Пирятин, до Пирятина хороша дорога з Києва і жахлива з Черкас.
По громадському транспорті зараз ситуація через карантин не прогнозована. Бачив що сюди з Прилук ходила маршртука, які зараз автобуси ходять невідомо. По приміським потягам розклад можна глянути тут.
На приміський потяг купив квиток одразу до Черкас, з пересадкою в Гребінці, вийшло 28 грн (1$).
Вулицями селища Линовиця
Прогулянка починається від залізничного вокзалу. Цей знак вже класика великих і малих населенних пунктів
Перша писемна згадка про Линовицю датується 1629 роком. Колись у водоймі, що знаходилась в селі, ловилась така риба як лин. Нею харчувались козацькі полки, які перебували на території. Звідси й пішла назва села Линовиця – “лин ловиться”. Тому і сивмолом нашого населенного пункту є риба лин!
Йдемо далі до центру селища. Симпатична будівля 1927 року побудови.
Ще одна будівля невідомого призначення
Братська могила радянських воїнів, які загинули у вересні 1941р. і 1943р. і радянських активістів, які загинули в 1943р.
Жертвам Голодомору і політичних репресій 1932 – 1933 р.
Линовичанам учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1986р.
Залишки совхозу
З берегів першого ставку відкривається вид на головне підприємство селища. Інформація з сайту
«Линовицький цукровий комбінат «Красний», Линовицький цукровий завод, Линовицький цукровий комбінат Красний
Адреса потужностей: вул. Заводська, 4 смт. Линовиця, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17584.
Заснований завод у 1899 році і в перший рік на ньому перероблялось 6000 ц буряків на добу.
У 2010 році на заводі було замінено обладнання станції фільтрації: заміна дискових фільтрів І сатурації та фільтри-згущувачі марки ФІЛС та камерні фільтри КФ-1000. Завдяки цим змінам збільшилась потіжність переробки цукрового буряку та зменшились втрати цукру у фільтрувальному осаді.
У 2012 році проведена модернізація станції дефекакосатурації, що покращило якість готової продукції та ще підвищило потужність переробки цукрового буряку.
Завдяки цим модернізаціям поточна фактична потужність заводу зросла до 2500 т цукрових буряків за добу при плановій потужності в 2200 т буряків.
На підприємстві виробляється цукор ІІ і ІІІ категорії, який продається під ТМ ПАТ «Линовицький цукрокомбінат “Красний”». Вся побічна продукція (меляса, жом та вапно) реалізується на внутрішньому ринку та відпускається на вагу.
У найближчих планах компанії — збільшення потужності переробки цукрового буряку до 2800 т на добу.
Пам’ятний знак 264 воїнам-односельчанам, які загинули в 1941-1945 роки
Зупинка в центрі селища
Такий поштовий ящик, родом з дитинства, ще зустрічається по селам і містечкам
Магазин в неділю не працював, сподобалоась вивіска.
Тарас Шевченко бував у Линовиці (а може і ні).
В школі працював заслужений вчитель України Рибаков Володимир Анатолійович
Вид від школи до Башта графа де Бальмена
Башта графа де Бальмена в Линовиці
У середині 18 століття садиба придбана М.І. Башиловою у Стоянових. Згодом як весільний посаг за С.А. Башиловою перейшла до графа П.А. Бальмена. 1796 закінчено спорудження нового будинку, 1819 – Успенської церкви (родинної усипальниці Бальменів, не збереглась, розібрана 1985 року). Головний будинок – мурований, у формах класицизму, з чотириколонним портиком з боку головного входу, поєднувався з двома флігелями. Серед реліквій будинку зберігались речі Наполеона Бонапарта, привезені О.А. де Бальменом, який 1816-21 був російським комісаром на острові Святої Єлени. У 1843 в садибі, під час першої подорожі по Україні, зупинявся Т.Г. Шевченко, який був знайомий з Яковом Петровичемде Бальменом (1813 – 45) – художником – аматором, офіцером. Загинув 1845 на Кавказі під час Даргинського походу. Залишив літературні твори, малюнки, альбоми, щоденник з 200 малюнками пером та олівцем. Разом з М.С. Башиловим ілюстрував рукописний “Кобзар” Шевченка (1844), зокрема, поеми “Гайдамаки” та “Гамалія”. Я.П. де Бальмену український поет присвятив поему “Кавказ”. У 1843 маєток відвідували О.С. Афанасьєф – Чубинський, Є.П. Гребінка, Є.Ф. Крендовський, та ін.
Інформація з книги: Енциклопедичний довідник Чернігівщина, за редакцією А.В. Кудричцького
Нажаль вся садиба Бальменів не зберіглась до нашого часу. В центрі села стоїть домінантою башта.
То ж пропустити чи непобачити головний символ селища важко.
Башта огляду
Башта огляду, зведена де Бальменами у 1887 році як прикраса пейзажного парку в пам’ять відвідин їх садиби Тарасом Шевченком, зачаровує і нині своєю таємничістю. Саме ця споруда викликала щире захоплення у відомої письмениці Марієтти Шагіян. Вона відвідала Линовицю у 1940р., збираючи матеріали для своєї книги “Тарас Шевченко”, і називала башту “Лицарським замком синьої бороди” через її загадковість.
В башту потрапити можна, але на верх не підніметесь, сходи вже давно демонтовані.
МАФ дає нам уявлення про розмір башти.
Парк Шевченка
Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення з 1972 року. Площа 16.6 га. На мапах підписаний як Парк Якова де Бальмена.
За створенням багатьох парків лежить якась любовна історія. То ж куди без Містка кохання.
Місток ну дуже скромний
Стежка біля одного із ставків
Рік 2020 був дуже сухий, то ж вода є не у всіх водоймах
До родзинок цього парку є вказівники і добре витоптана стежка.
Дуб “Три брати”
Напис на табличці
Багатовіковий дуб “Три брати” – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Старожили нашого селища запевняють, що дубу кількасот років. Він такий крислатий, що під кроною від дощу може заховатись більше сотні людей. Наш поет – земляк Микола Петрович Турківський так описав цей дуб:
Я підходжу до дуба. Дубище …
Не літа вже у ньому – віки!
У саду він найтовщий, найвищий,
Небосхил охопили гілки.
На село все – Колос він єдиний,
З ним не може зрівнятись ніхто.
“Добрий Царю” – кажу йому нині –
Хай твій буде – пребуде престол.”
Зверніть увагу на бус – наскільки все таки великий цей дуб
Чотири ясени
Напис на табличці
Линовиця – земля, яка славна своєю історією та її людьми. Жила тут і сім’я Ярошенків. Аж чотирьох народила мати, співала їм колискові, пригортала до серденька, випрошувала у Бога для них гарної долі. А коли почалася Велика Вітчизняна війна, полетіли сини – соколи землю рідну захищати. Боролися мужньо, до останнього подиху. Коли останній із братів загинув у бою, линовицька земля здригнулася од відчаю й болю, огорнула своїх Ярошенків ніжно та трепетно, і проросло з їх серця зерно чотирма ясенами, що високо піднялись в небо. Чотири ясени – чотири брати, чотири мужності, чотири болючі пам’яті …
В спекотний день вересня лавки утіні ясенів були дуже доречні
Шевченківський камінь
Напис на табличці
Біля дуба “Три брати” є камінь, який у Линовиці називають шевченківським. Кажуть, цей валун був улюбленим місцем відпочинку Тараса Шевченка. Побродивши парком, поет сідав на камінь, писав, малював, мріяв про краще життя знедоленого народу.
Може, саме тут народилися слова, які пізніше вилилися в поезію:
“І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі”.
Успенська церква в Линовиці
Церква побудована в 1995 році
Її попередницю, 1819 року побудови, знесли в 1985 році
Вид на вежу з подвір’я церкви
Дата подорожі: 13 вересня 2020 року
