велопохід на Ірдинське болото

Зимовий велопохід на ірдинське болото

Велосипедний похід замерзшим Ірдинським болотом. Маршрут по непрохідним літом місцям

Зимовий велопохід на ірдинське болото

Зима вносить свої корективи у твої маршрути і плани. Мороз, короткий світловий день, більшість лісових і ґрунтових доріг завалені снігом і стають непроїзними, це все може відбити бажання кудись їхати. Звісно мінусів ще можна багато знайти, але є і плюси.

Майже два місяці морозів скували кригою усі водойми, зробивши їх проїздними. Звісно кататися по кризі небезпечно – тут і провалитись можна і банально впасти з велосипеда. Але все це нас не зупиняє.

Сміла

Крутити педалі до Сміли не хотілось, смілянська траса вже раз сто мабуть відміряна. Як завжди виручає дизель до Сміли який відправляється в 10:05 від зупинки Буддеталь і прибуває до станції Сміла в  10:41. Дуже дешево і зручно. Назад можна поїхати  в 16:19, або в 17:37, чи 19:06.

Той хто їздив на Смілу звісно ж помічав очерет обабіч дороги і специфічний запах відчував. От там і є початок Ірдинського болота і нашого велопоходу.

Поблизу Юрової гори

Стартували прямо від траси – там де невеликий місточок через болото, а влітку можна побачити збирачів ряски. Цей промисел процвітає тут на болотах. Просто ідеальний початок – присипаний снігом лід серед очерету. Судячи по слідах на снігу ми не перші тут ідем.

карта болота

Ірдинське болото біля Сміли
На горизонті Юрова гора. Більше про неї можна почитати у дописі
Юрова гора
Хрест цей давно вже стоїть, в 2014 році точно був.
Юрова гора
Вид зі сторони Юрової гори. Фото 2014 року, квітень.
хрест серед болота

Лісові хатки і місця  відпочинку

Доїжджаємо по ідеально рівній поверхні до першої зупинки – пожежної водойми №2. Тут же і облаштоване місце відпочинку.
Ірдинь
Це ж місце восени 2013 року
Ірдинь болото
Старенький команч ще не один раз звозить мене на болота.
Ірдинь болото
Прокачене місце для відпочинку – тут тобі і лавка і тумбочка з газетами і сіллю, якщо ти її забув вдома.
Ірдинь болото
Перепочивши їдемо далі. Далі ще більші хащі. Їхати вже не так комфортно. Доводиться петляти між острівцями на болоті.
Зимовий велопохід на ірдинське болото
На горизонті бачимо хатину. Чомусь одразу згадується Митець з його  п’єсою “Павлік Морозов”
Зимовий велопохід на ірдинське болото
Тут все облаштовано для комфортного відпочинку. Трохи відпочивши і не чіпаючи нічого з інтер’єру попрямували далі.
Зимовий велопохід на ірдинське болото
Через кілометр ще одна хатка, де вже теж бували не раз.
Зимовий велопохід на ірдинське болото
Колись тут була груба і диван. Зараз же тут аскетична пустота, зате можна поставити в хаті палатку, чи просто заночувати у спальнику.
хатка на болоті
Вибиратись  з болота не так просто, доводиться об’їжджати острівки і повалені дерева.
болото
Повалені дерева то все бобри. Це дерево вони не осилили.
Бобри погризли дерево
Вхід до бобрової хатки. Сліди ще свіжі.
вхід в боброву хатку
Чомусь я думав що боброві хатки побільше будуть.
боброва хатка
Ще одна боброва хатка.
боброва хатка
Вибравшись з болото поїхали на станцію Сміла минаючи Юрову гору і село Плоске. Проїхали всього 20+ км, але більшу частину пройшли пішки тому весь маршрут розтягнувся у часі на чотири години. Цікаво було подивитись на знайомі місця з іншого ракурсу.
станція Сміла
Більше про болото можна почитати по тегу

Comments

comments

  • Чудова ідея.
    Цікаво, колеса не дуже ковзали по тому, що під снігом?

    • Sashko Dniprovych

      Ковзали, я навіть впав один раз

      • Зрозуміло. А широка гума була? Тиск зменшували в колесах?

        • Sashko Dniprovych

          Гума 2.1, колеса трохи підспущені були

  • victogan

    Прывабныя мясціны)