Розповідь про невеличке містечко на Кіровоградщині з великими недобудовами
Як доїхати до Долинської
Долинська – містечко Кіроовоградської області, тут є вузлова залізнична станція і автовокзал. Добратися сюди автобусом можна з Кривого Рогу з АС-2, що знаходиться на вул. Лермонтова 2 (недалеко від площі визволення). Розклад на сайті . З Кіроовграду важче, автобуси ходять не так часто, але можна їхати автобусом на Кривий Ріг і вийти на повороті до міста Долинська, а потім добиратись попуткою.
Залізницею сюди можна доїхати з багатьох міст України, розклад на uz.gov.ua
Я ж приїхав сюди з Кривого Рогу велосипедом, в спеку +35 це буле ще те задоволення
Історія міста
Датою відліку можна вважати 20 серпня 1873 року, коли по тільки що збудованій гілці Знам’янка – Миколаїв пройшов перший потяг через станцію Долинська. Станція нині так названа в честь землевласниці Ольги Долинської, яка надала під залізницю землю.
З 1873 по 1918 рік селище називалась Кефалине. З 1918 по 1944 рік Шевченкове (якби зараз так залишили, то плутанини було б, бо ж за пару годин їзди, в Смілі, є така знакова для всих жителів Черкаської області ст. ім. Шевченка, а то було б ще й станція Долинська в Шевченковому).
З 1944 і по нині місто називається Долинська.
У 1984 році біля Долинської запланували побудувати підприємсто – гігант КГЗКОР (Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд) але воно так і не почало роботу.
Відчути себе сталкером
Ще на підїзді до міста видно закинуту будівлю, яка ніби нависає залізобетонною пусткою над тобою.
Недобудована столова
Ціла вулиця з недобудов
Заходжу в квартал недобудов
Вид в сторону столової і виїзду з міста
Двері до будинків а зачинені, а на вікнах і балконах аж до другого поверху грати і колючий дріт.
Життя цього кварталу було тісно пов’язано з будівництвом комбінату яке тривало з 1985 по 1993 рік
Будували навіть не всім союзом, а ще й разом з країнами соцтабору.
Але не судилось, в 1991 році розпався СРСР, а з ним і соцтабір. Будівництво зупинилось, квартали так і не засилили. Іноземці повернулись додому, долинчанам залишився цей квартал – привид і надії на запуск КГЗБКОР, а колишні країни соцтабору вже мабуть і не надіються на те що щось з цього матимуть.
Ні, це не прикордонний пункт пропуску з Румунією, це приміщення румунських охоронців, адже ці будинки належать Румунії. Не знаю чи зараз там хтось сидить, мене так і не помітили і ніхто не вийшов.
Справа від нього в непримітінй одноповерховій будівлі знаходиться міськрада.
По фото може здатись, що це якесь румунське місто
Десь години вистачить, щоб все це обійти і роздивитись, можливо десь можна і потрапити всередину будинку. На один раз приїхати подивитись саме те, тим паче що поруч залізниця і проблем сюди добратися нею немає.
Ще статті по темі на інших сайтах:
Конаючий динозавр
Долинська – місто з маленькою Прип’яттю
Поруч з Долинською знаходиться дендропарк Веселі Боковеньки
