Відкриваючи Херсонщину | Мандрівки Україною і не тільки

Зміст

Тур вихідного дня по Херсонщині, або перше знайомство з областю

Відкриваючи Херсонщину: Херсон

В кінці серпня Херсон нагадує Сімферополь до анексії Криму. Всі ті ж буси з назвами курортів, таксисти, відпочівальники, привокзальна суєта. От тільки замість Алушти чи Ялти на табличках написано Скадовськ, Залізний Порт, Більшовик…

Від залізничного вокзалу починається проспект Ушакова, який закінчується вокзалом річковим. Місто було колись ценром величезної губернії то ж подивтись там є що.

Перпендикулярно проспекту Ушакова простяглась вулиця Суворова. Місцева “стометрівка”, де концентрація історичний будівель просто зашкалює, починається з памятника як не дивно Олександру Суворову і утопає в зелені платанів.

Цей будинок один з найперших у Херсоні. З січня 1793 по травень 1794 року тут жив Суворов.

Платан всох, але його не викурчували, а зробили таку от скульптуру. Прям навпроти будинка Суворова.

Пам’ятка історико-меморіальних будинків. В цьому будинку жила та працювала педагог Валентина Іванівна Марченко – засновниця учбових закладів та жіночої гімназії на почтаку ХХ століття.

Історичної забудови збереглось дуже багато – цим Херсон нагадує Кропивницький (Кіровоград), там теж не знаєш куди дивитись, всюди історія і також хочеться блукати паралельними вулицями. На фото будинок Волохіна кінця ХІХ століття.

Зустрічаються і трьохповерхові будиночки.

І фасади з атлантами присутні.

Залишки старого мощення.

На вулиці багато кафе – все більш менш цивільно.

Але часом варто звернути з вулиці Суворова щоб побачити цікавий ракурс

Де нове поруч зі старим

І не скажеш в якому місці зроблено кадр

Свято – Успенський Кафедральний собор 18 століття всього в пару кварталів від вулиці Суворова.

Ще приклад забудови центральної частини міста

А в таких вуличках хочеться заблукати

Цікавий будинок 1909 року побудови

Багато будинків в центрі побудовані з ракушняка, який руйнується, то ж такі будинки можна часто зустріти в центрі

На відміну від Черкас, які так само на Дніпрі як Херсон, рух по воді тут дуже жвавий

Зранку відправляються теплоходи на острови, де в жителів міста дачі і в містечко Гола Пристань.

Будинок колишньої херсонської міської думи 1905 – 1906 рік, знаходиться він неподалік від річкового вокзалу.

В Херсоні немає великої, суіцльної набережної як в Дніпрі. Тут вона обривається, розбиваючись на 3 частини. Готель “Фрегат” не може не привернути увагу

Кавун та Україна єдині. Луганськ це Україна. Просто малюнки дітей на асфальті мирного Херсона, який вистояв проти сепаратистських рухів щодо утворення міфічної новоросії.

Проспект спускається до берега, де стоїть пам’ятник Першим Кораблям (1972) – один із символів міста. До заснування Миколаєва і Одеси Херсон намагався поєднувати функції всіх трьох міст, і Адміралтейська верф спочатку працювала саме тут. У 1783 році, об’їжджаючи південь, місто відвідала і Катерина II, а з нею австрійський імператор Йосиф II – на воду спускали фрегат імені останнього. Але вцілому і порт, і верфі були розташовані не дуже вдало. Лиман виявився мілким і замуленим, на самому Дніпрі здавна були добрячі пороги (знищені в результаті ДніпроГЕС) – в загальному, великого порту в гирлі Дніпра не було ні при греків, ні при візантійцях, ні при Золотій Орді, ні при турках, і Катерина II з Потьомкіним теж найрозумнішими не стали. В кінці 19 століття, коли Одеса і Миколаїв просто не справлялися з грандіозним потоком експортного зерна, Дніпровський лиман перед Херсоном доводилося поглиблювати штучно. Розбавив трохи історією пост.

До третьої набережної довго йдемо якимимсь нетрями і нарешті приходим до Меморіалу Слави. З нього відкривається шикарний вид на Дніпро і протилежний його берег. На жаль вже було темно і фотографувати було марно.

А далі пройшлись в парк Херсонська фортеця. Там навіть є залишки фортеці але знімати їх без штатива я не ризикнув.

Відкриваючи Херсонщину: Залізний Порт

Прямо на херсонському залізничному вокзалі стоять зазивали які садять в автобуси на Залізний Порт. Ми ж приїхали сюди з приміської автостанції біля центрального ринку в Херсоні. Квиток коштував 60 грн, їхали трохи більше 2.5 годин. Дорога до Залізного Порта набагато краща ніж дороги в Черкаській чи Кіровоградській областях.

Мабуть головна домінанта на набережні. Одне коло 40 грн.

Залізний Порт – курортне село на півдні області, голопристанський район. Один з найбільших курортів області. Робити тут окрім як вживати алкогольні напої і купатись в морі нічого. В кінці села починаються території Чорноморського біосферного заповідника. В селі є базар з адекватними цінами, автостанція, аптеки та банкомати.

За 300 грн/доба можна зняти цілком пристойне помешкання, зі зручностями в номері. Просто зайшов в перший пансіонат що сподобався.

Кавуни тут дешеві і смачні. Обабіч трас багато стихійних точок продажу овочей.

Відкриваючи Херсонщину: Гола Пристань

Із Залізного Порту ми поїхали в містечко Гола Пристань, яке навіть старіше за обласний центр Херсон.

За 35 грн сюди можна доїхати з Залізного Порту. Автобус долетів за одну годину. Вийшли в районі центрального ринку і пішли в напрямку набережної по Алеї слави

Текст надпису приведений нижче. Дивно що серп і молот недекомунізували.
“… Медаль за бой, медаль за труд из одного метала льют…”
Працівникам тилу в честь 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 р.р.
Гола Пристань схиляє голови перед самовідданою, звитяжною працею працівників трудового фронту та героїзмом воїнів визволителів.
09 травня 2010 року.

А зовсім поруч скромний знак Героям небесної сотні

І загиблим морякам дунайської флотилії

Воїнам – інтернаціоналістам за честь і вірність від вдячних голопристанців. Вказані дати різних воєнних конфліктів починаючи від Алжиру 1962 – 1964 років і закінчуючи Іраком 2004 – 2005

Колись тут був Ленін

А козак на нього дивився

Місцеві називають своє місто Гопри

Гола Пристань стоїть на річці Кінка по якій просто нереальна кількість човнів курсує

Місцевий креатив біля автостанції

В межах міста є озеро Солоне, а біля нього санаторій якому вже 125 років. Гопри відомий бальнеологічний курорт, цілющі грязі відомі ще з позаминулого століття.

Центральна вулиця паралельна набережній на якій ну дуже багато памятників як для такого маленького містечка.

Креатив з ПЕТ-пляшки біля лікарні

Цей памятник встановлено на честь героїчних бойових та трудових подвигів моряків і рибалок з нагоди 140-річчя відкриття Голопристанської морехідної школи 1875 – 2015 роки.

Навесні всі херсонські ЗМІ писали і розказували що з квітня почало курсувати швидкісне судно Полісся-5 і що доїхати на ньому з обласного центра до Гопри можна всього за 12 хв. Подзвонивши ж по телефонах дізнались що воно вже в Києві і нічого в Голу Пристань по воді не ходить. В Херсоні ще жива приміська навігація, то ж будучи на річвокзалі я дізнався що на Голу Пристань Ходить теплоход. Отже:
Відправлення з Херосну: 07:30
Відправлення з Голої Пристані: 17:10
Квиток 20 грн., йде теплохід 1:20 год.
Вже в Голій Пристані питали в місцевих звідки теплоход відправляється – ніхто точно сказати не міг. А за пару хвилин до прибуття його десь таки взявся натовп.