Зміст
Дерев’яні церкви Смілянського району
… сідаю в ранковий дизель і їду у містечко Сміла, звідки останнім часом і починаються мої велоподорожі вихідного дня.
То ж далі читайте про три деревяні церкви Смілянщини і маленькі села, що тягнуться вздовж залізниці.
1. Траса зі Сміли на Умань просто жахлива – підйоми і вибоїни. Герб села Ротмістрівка, ще є аерордром села Ротмістрівка
2. Коза з села Ротмістрівка
3. Далі крутий спуск з уманської траси і я потрапляю в село Мельниківка . В селі збереглась Церква Покрова Богородиці XVIII ст (фото Сергій Криниця )
4. Такі церкви треба фотографувати взимку, бо влітку всю її важко захопити, а якщо далі відійти то її не видно буде за буйної зелені
5. Поруч ще й палили місцеві жителі траву то ж такий ефект через дим
6,7. Інформацію про церкву першим надіслав нам Іван Білопольський, який відвідав церкву у липні 2008 року:
“Варто лише з’їхати з траси Умань-Черкаси і за декілька кілометрів побачите село Мельниківка (трохи не доїжджаючи Сміли, якщо їхати з Умані). Церква Покрови Пресвятої Богородиці гарна, оточена “зеленими насадженнями” – на її території дуже комфортно, затишно і спокійно. А майже паркова зона, в купі з величезними колонами церкви, створює враження, що ти знаходишся на подвір’ї панського маєтку XVIII ст. Це враження підсилюється кількома похованнями світських людей. На подвір’ї-то воно підсилюється, а при вході в церкву – остаточно пропадає. Це майже єдина церква, серед тих що я побачив за останній час, де я міг повністю розслабитися, нікуди не поспішати, та єдина, в якій я знайшов нормального співрозмовника – отця Сергія.” (с) derev.org.ua
8,9. “Внутрішнє оздоблення просте і охайне – немає скупчення ікон, немає відчуття церковного складу, замість храму; тут дійсно храм, не графський маєток, не купецький склад. Ікон не мало, але за словами отця Сергія шість найцінніших ікон вкрали, зламавши в ночі двері церкви. Отець Сергій розповів, що протягом 8 років намагався знайти історичні згадки про храм, точну дату будови, але до якихось точних даних не дійшов, окрім думки, що церкві не менше 150 років, що співпадає з даними каталогу В.Слободяна“. (c)http://www.derev.org.ua/cherkas/melnykivka.htm
10. “Розповів також і про могили на території церкви – поховання поміщиків Золотарьових, що пов’язані із графською родиною Морозових. Нібито ці люди допомагали церкві, отже, були поховані на церковному подвір’ї. А ще з’ясувалося, що під церквою є усипальниця.
Інтер’єр церкви вертикально розкритий – стеля не зашита, верх проглядається до самої маківки. Є балкон для хору, проте за призначенням він не використовується. Парафіян небагато – близько 15-20, принаймні, взимку вони всі поміщаються в невеличку кімнатку (одне з кількох приміщень церкви), яку отець Сергій облаштував на зимній період, коли в самій церкві дуже холодно. Дуже обережно всі парафіяни, та й сам отець, ставляться до пожежної безпеки. Кожну ніч, залишаючи церкву, викручують пробки. Взагалі, від отця Сергія я почув багато цікавого – і про те як ангели співали в церкві, коли він (отець) почав часто їздити в Балаклею вечірню служити, і про те що таблички “пам’ятка архітектури” немає, бо якщо буде, то і гвіздка не дадуть вбити, ні вікна времонтувати…
Загальне враження від церква: гарна, незважаючи на те, що фарбування старе і подекуди лущиться; віконця у формі чотирипелюсткової квітки; над входом в церкву – ікона Богородиці.” (c) http://www.derev.org.ua/cherkas/melnykivka.htm
11. Ось та ікона про яку писалося вище
12. Клеїна панорама, ширік би
13,14, впізнаш своє фото ?
15. Боротьба триває
16. Сарай зі шпал в с. Мельниківка , позаду нього залізниця на Цвіткове
17. Красива пташка так і не показалась
18. Зі с. Мельники вздовж залізниці з підйомами і спусками грунтами і камянкою я доїхав до с. Констянтинівка
19. З дороги церкви не видно, але місцеві все докладно розповіли – за магазинами наліво і потім направо
20. Церква Вознесіння Господнього, 1882 року побудови в неділю була закрита , на територію теж не потрапив, калітка зачинена
21. Інформацію про церкву надав Іван Білопольський:
“З дороги, що поєднує Черкаси (Смілу) із Корсунь-Шевченківським (Городищем) та виводить далі на Київщину, церкву не видно, хоча вистачить 2-3 хвилини, щоб до неї доїхати. Церква розташована в центрі села, виглядає охайно, але ж видно, що подекуди дошки прогнили, подекуди іде деформація – це старанно замазане фарбою; на “даху” – лише єдиний хрест (здається, суцільно металевий або одягнутий в метал), немає верхів. Над входом – велика ікона Ісуса Христа і металева печатка Північного страхового товариства на одній із стін.” (с) http://www.derev.org.ua/cherkas/kostiantynivka.htm
22,23 Констянтинівка це приміське село біля Сміли
24. Смілянське селфі. До речі зі Сміли видно Черкаси, сам вперше побачив , хоча скільки там 25 км
25. Виїзжаю зі Сміли – Юрова гора і Ірдинське болото
26. Дизель який зїздить зараз до ст. ім. Шевченка а на зворотньому шляху повезе мене додому
27. Білозірська церква як і Констянтинівська була огороджена парканом, вхід на територію був закритий
28. Причепити на фасад дерев’яноъ церкви кондиціонер це так по-українськи
29. Святопреображенська церква побудована в 1867 році і дуже схожа на всі інші деревяні церкви Черкащини.
30. Десь читав що їх по всій єпархії будували в одному стилі
31. Ще одне намагання склеїти панораму і сфотографувати через паркан і листя.
Ще пости про Смілянщину і поруч