Морозного лютневого дня була ця маленька подорож Городищенським районом
Вільшана – Городище – Набоків
1. Вільшана це селище міського типу Городищенського району Черкаської області. Саме з нього і почалась подорож районом. Містечко стоїть на річці Вільшанка і знаходиться за 23 кілометри від міста Городище
2. Вільшана пов’язана з Шевченком, він тут служив козачком про що й написано на гранітному меморіальному знаку. Окрім цього знаку залишків садиби я не побачив, знаю що ще десь є льох тих часів.
3. Свято-Покровський храм збудований в 2009 році
4. Далі по вулиці міліція і музей “Вільшанська світлиця” який в таку ранню пору звісно ж був закритий. Музей відчинив свої двері відвідувачам у 2006 році.
5. Центральна вулиця містечка – Шевченка, що зовсім не дивно
6. Селищний будинок культури
7. Окрім того що Тарас Шевченко служив козачком у Вільшаній у поміщика Енгельгардта він сюди приїзжав і потім у 1843 – 1845 роках та в 1858 році.
8. Меморіал пам’яті жертв голодоморів біля клубу, встановлений в 2008 році
9. Односельцям Вільшани – безневинно замордованими голодоморами 1932-33 рр. та 1946-47рр. Вічна пам’ять
10. Колись автостанція, а нині просто зупинка автобусів. Розклад автобусів з Вільшани можна глянути тут , або на bus.com.ua
11. … Мій шлях у світ проліг з Вільшани …
Т. Шевченко
12. Якщо вірити місцевим історикам то Вільшана – історична Батьківщина Кличків.
13. Школа якій вже більше 100 років, якщо я не помиляюсь
14. Максим Кривоніс козацький полковник часів національно – визвольної війни. Пам’ятник знаходиться біля школи і зупинки. На зупинку під’їхав автобус то ж моя прогулянка селищем закінчилась . Далі було місто Городище
15. Біля автостанції в городищі знаходиться єврейський цвинтар. На деяких пам’ятниках написана дата відвідувань могил, а в кінці кладовища поставлений православний хрест.
16. Чоловікам, жінкам, старим та дітям, які були жорстоко вбиті в часи фашистської окупації тільки тому, що вони були євреями. Цього не повинно повторитися. Вічна пам’ять загиблим.
17. Вічна будова торгцентру на пл. Миру
18. Цікава будівля в центрі містечка
19. Де знаходиться багато всяких організацій.
20. Візитівка Городища – Михайлівська церква, збудована в готичному стилі у 1844 році.
21. Служба в церкві припинялась двічі – в 1933 – 1941 році, тут тоді був склад і була зруйнована дзвіниця і в 1961 – 1989 роках, коли тут був спортзал.
22. Більше інформації і світлин про Городище можна прочитати в цьому пості.
24. Пам’ятник Левкові Симиренку біля Городищенського коледжу Уманського державного аграрного університету. Був …
Перший день зими ознаменувався нахабною крадіжкою пам’ятника Левку Симиренку, який стояв біля парадного входу Городищенського державного аграрного коледжу. Це погруддя було своєрідною візитівкою навчального закладу, його обличчям, одним із символів Городищини. Пам’ятник стояв із 1985 року, його виготовили в живописно-скульптурному комбінаті Київського обласного худфонду. Він був бронзовим, тож поцупили напевно для того, щоб здати на металобрухт. Вчинити таке було непросто – адже висота постаменту 1 м 70 см, а висота погруддя 1 м 20 см. Та хтось спрацював дуже уміло – важкий пам’ятник поцупили так швидко, що ніхто нічого не помітив. Про крадіжку негайно повідомили поліцію – сигнал надійшов близько восьмої години ранку. Проводяться оперативно-розшукові заходи .
Звідси
25. Вулиця 1-го Травня
26. По вулиці 1-го травня я дійшов до вулиці Матросова яка привела мене до села Набоків.
27. Село це фактично околиця Городища, але транспорт вже давно сюди не ходить. Колись з Городища сюди 11 рейсів в день робив автобус. Нині ж він не ходить і доведеться йти від зупинки автобуса на Мліїв ще добрих пару кілометрів.
28. Дерев’яна церква Св. Миколая Чудотворця головна архітектурна прикраса села.
29. Знаходиться вона на околиці села на сільському цвинтарі.
30. Священика свого церква немає, він приїздить з сусіднього населенного пункту. В неділю церква була закрита.
31. В 1904 році церкву придбали жителі хутора Набоків у селі Буда Орловецька, де вже було зведено нову церкву.
32. Такий хід прокачав хутір Набоків до статусу села
33. Місцевий житель який мене підвозив дивувався, що хтось може приїхати до нього в село просто познімати церкву
34. Виходжу знову на вулицю 1-го Травня щоб доїхати до залізничного вокзалу 107 автобусом. По Городищу ходять приміські автобуси до Млієві і міський маршрут, розклад краще уточнювати у водія
35. Пустий залізничний вокзал
36. Автовокзал перетворився на магазин, зараз він в оренді, а квитки продають в маленькій прибудові до нього
Ще про Городищенський район